Вихідні дані
«Яйце», «Борошно» та «Ковбаски» є товарами, їхня підсумкова собівартість розраховується за методом ЗСС. «Хліб» (заготовка) та «Сендвіч» (страва) закуповуються у готовому вигляді згідно з накладними, але також можуть готуватися на місці. «Сендвіч» завжди списується як готова страва (собівартість дорівнюватиме ССН), а випадки зміни собівартості «хліба» при зміні його методу списання зі складу розглянуті далі в прикладах. Дані з приходу
Приклад 1. Метод списання за інгредієнтами
- У товару «яйце» було два приходи по одній накладній, тому його СОП обчислюється як середньозважене значення. А у товару «ковбаса» приходи зареєстровані за різними накладними, тому його СОП береться з другої накладної.
- Поставок товару «борошно» не було, тому у розрахунках використовується його оцінна собівартість. Ті значення собівартості, у яких використовується оцінне значення, позначені значком "*".
- «Яйце», «борошно» та «ковбаса» є товарами, їхньою підсумковою собівартістю вважається ЗСС.
- «Хліб» і «бутерброд» списуються за інгредієнтами, тому їхня підсумкова собівартість дорівнює ССН.
- Оскільки «бутерброд» містить складовий інгредієнт («хліб» також має технологічну карту), який також списується за інгредієнтами, то використовується ССН «хліба».
Приклад 2. Метод списання готової страви/заготівлі
Відмінності розрахунку собівартості полягають у наступному:
- Підсумкова собівартість «хліба» дорівнює ЗСС. Це значення використовується для розрахунку ССН «бутерброду».
- Оскільки спосіб списання у «бутерброду» не змінювався, його підсумкова собівартість дорівнює ССН.